Постанова ВГСУ від 14.05.2014 року у справі №925/1734/13

Друк

Пошук

229

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 14.05.2014 року у справі №925/1734/13

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 925/1734/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Гольцової Л.А.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2014 року у справі № 925/1734/13 Господарського суду Черкаської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Черкаси, до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ", м. Київ, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ ВЕРП", м. Черкаси, про стягнення 47 655,62 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача-1 - Давиденко О.П. (дов. б/н від 12.03.14);

відповідача-2 - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року позивач ФОП ОСОБА_4 пред'явив у господарському суді позов до відповідачів ТОВ "АТЕМ" та ТОВ "ДЕ ВЕРП" про стягнення 47 655,62 грн.

Вказував, що 26.01.09 між ФОП ОСОБА_6 (продавцем) та ТОВ "АТЕМ" (покупцем) був укладений договір № 8, згідно якого продавець зобов'язався передати покупцю товар, а саме: дерев'яні піддони, а покупець - прийняти товар та здійснити його оплату на умовах та у строки, що визначені договором.

03.02.11 між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ "ДЕ ВЕРП" був укладений договір поруки, за яким поручитель поручився перед кредитором (продавцем за договором № 8 від 26.01.09) за виконання покупцем грошових зобов'язань за даним договором.

16.12.11 ФОП ОСОБА_6 за видатковою накладною № 77 було здійснено поставку товару відповідачу-1 на загальну суму 45 000 грн.

Зазначав, що 28.12.12 між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до боржника - ТОВ "АТЕМ" за договором № 8 від 26.01.09.

Посилаючись на порушення відповідачем-1 умов договору № 8 від 26.01.09, в частині оплати отриманого товару, позивач, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.12.13, просив стягнути з відповідача-1 45 000 грн. заборгованості та 2 655,62 грн. - 3 % річних, а всього - 47 655,62 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26 грудня 2013 року (суддя Боровик С.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2014 року (колегія суддів у складі: Баранця О.М. - головуючого, Калатай Н.Ф., Пашкіної С.А.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ТОВ "АТЕМ" на користь ФОП ОСОБА_4 45 000 грн. заборгованості, 2 655,62 грн. - 3 % річних та 860,25 грн. судового збору.

Припинено провадження у справі в частині вимог до ТОВ "ДЕ ВЕРП" в зв'язку з відмовою позивача від вимог до останнього.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем господарського зобов'язання в частині оплати отриманого товару, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу та 3 % річних.

У касаційній скарзі ТОВ "АТЕМ", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 291 ГК України, ст. 631 ЦК України та ст. 15 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 26.01.09 між ФОП ОСОБА_6 (продавцем) та ТОВ "АТЕМ" (покупцем) був укладений договір № 8, згідно якого продавець зобов'язався передати покупцю товар, а саме: дерев'яні піддони, а покупець - прийняти товар та здійснити його оплату на умовах та у строки, що визначені договором.

16.12.11 ФОП ОСОБА_6 було здійснено поставку товару відповідачу-1 на загальну суму 45 000 грн., що підтверджується видатковою накладною № 77 та довіреністю № ЗАВ 001737 від 16.12.11.

Пунктом 3.3 договору № 8 від 26.01.09 сторонами погоджено, що покупець зобов'язується оплатити товар протягом 20 календарних днів з моменту його надходження на склад.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що 28.12.12 між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до боржника - ТОВ "АТЕМ" за договором № 8 від 26.01.09.

16.10.13 позивач звернувся до ТОВ "АТЕМ" з претензією № 2 в якій просив останнього сплатити заборгованість в сумі 45 000 грн. за поставлений товар на підставі договору № 8 від 26.01.09, проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

В порушення зазначеним обставинам та правовим нормам, відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання ним зобов'язання в частині оплати отриманого товару, що стало обґрунтованою підставою до задоволення позову судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги про порушення судами підсудності не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем було пред'явлено позов до двох відповідачів, місцезнаходженням одного з яких є м. Черкаси, тому звернення позивача до Господарського суду Черкаської області відповідає ч. 3 ст. 15 ГПК України.

23.12.13 заявою б/н позивач збільшив позовні вимоги та фактично відмовився від вимог до відповідача-2.

Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду (ч. 3 ст. 17 ГПК України).

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -